Одін – мудрий Всебатько

Походження

Одін (давньоскандинавською: Óðinn) – верховний бог у скандинавській міфології. Описаний як надзвичайно мудрий одноокий старець, Одін наділений найрізноманітнішими характеристиками серед усіх богів і є не лише божеством, до якого звертаються, коли готується війна, а й богом поезії, мертвих, рун та магії. Відомий як “Всебатько”, серед багатьох інших епітетів, Одін зазвичай зображується з одним оком і довгою бородою. Його часто супроводжують його улюбленці – вовки Гері («жадібний») та Фрекі («ненажерливий»), круки Гуґінн («думка») та Мунінн («пам’ять») – і він їздить верхи на восьминогому коні на ім’я Слейпнір. Як і належить королю, Одін являється ще й могутнім воїном – говорять, що він не програв жодної битви; були навіть ті, хто вірив, що він апріорі не може програти битву.

Незважаючи на свою військову доблесть, Одін кинув виклик багатьом умовностям архетипу воїна-короля, який так високо ідеалізували скандинави. Хоча Одін має власний трон у залі Вальгалли, розташованій в Асгарді – одному з Дев’яти Світів у скандинавській міфології, – він вважає за краще мандрувати під виглядом простого мандрівника.

Як Всебатько і головний бог різностороннього скандинавського пантеону, Одін посідає чільне місце в усіх центральних міфологічних традиціях – від створення перших людей і війни Асів та Ванірів, що об’єднала богів у єдиний пантеон, до пророцтв Раґнарьока, що знаменували кінець часів.

Понад усе він прагне знань – про своїх ворогів і майбутнє – і, щоб здобути їх, звертається до шаманів, провидців і некромантів. Він говорить віршами та загадками і повеліває звірами, іноді навіть приймаючи їхню подобу. Хоча боги-герої, такі як могутній Тор, воюють за допомогою грубої сили і бравади, бог-хитрун Одін відкинув ці інструменти на користь винахідливості та хитрощів.

Незважаючи на його важливість у міфічних традиціях скандинавів, деталі походження Одіна не були добре вивчені. У ранніх римських джерелах, таких як “Германія” Тацита І століття н.е., він з’являється як Меркурій – інше божество, відоме як мандрівник, хитрун і порушник кордонів. Тацит стверджував, що до першого століття Одін утвердився як центральний бог серед різноманітних германських груп.

Лише в “Сазі про Інглінгів” Стурлусона, написаній у ХІІІ столітті, була спроба викласти ранню історію, описуючи Одіна як короля Асгарду, правителя великої сили, який благословляв воїнів і приймав численні жертви. Більшість розглядала це як пізню спробу впорядкувати образ Одіна, який, здавалося б, постає повністю сформованим у більш давніх міфічних джерелах.

Етимологія імені

Ім’я “Одін” давньоскандинавською мовою звучить як Óðinn і походить від двох слів: óðr, що означає “лють, гнів, пристрасть, екстаз або натхнення”, та суфікса чоловічого роду -inn. У перекладі це ім’я означає “Лють”. Німецький хроніст Адам Гамбурзький запропонував цей дослівний переклад у своїй праці одинадцятого століття “Історія архієпископів Гамбурзько-Бременських”. Інші переклади включали “несамовитий”, “пристрасний”, “натхненний” і, що більш доречно, “надихаючий”. Вважається, що Одін вселяє лють, пристрасть та екстаз, навіть якщо його самого визначали за цими рисами.

Це ім’я добре відповідає характеру Одіна, оскільки натхненна лють і пристрасть пронизують його думки і вчинки. У всіх своїх іпостасях – воїна і короля, шамана і провидця, мандрівника і фокусника – Одін випромінює зосередженість і цілеспрямованість. Така зосередженість є благом; знання, магія та війна – серед інших сфер, над якими панував Одін – вимагають такої внутрішньої сили.

Одін був визнаний і часто згадувався в інших германських мовах: він відомий як Wōden у давньоанглійській, Wōdan у давньосаксонській та Wuotan і Wotan у давньонімецькій. Сучасна англійська назва дня тижня “середа” походить від “дня Водена”, wōdnesdæg у давньоанглійській мові, і досі зустрічається в голландській назві woensdag.

Атрибути Всеотця

Одіна можна впізнати за капелюхом і плащем, довгою бородою та єдиним оком. Спис Ґунґнір є одним з його головних атрибутів і, схоже, був присутній у ще віруваннях епохи вікінгів, на що натякають мініатюрні наконечники списів, знайдені по всій південній і центральній Швеції. У битві Ґунґнір ніколи не хибить, завжди влучаючи точно в ціль, та завжди повертається в руку власника. У поемі “Пророцтва Вьольви” Поетичної (Старшої) Едди війна між асами та ванірами офіційно розпочалася, коли Одін кинув списа над головами зібрання богів-ванірів. Згідно з 51-м розділом “Прозаїчної Едди”, “Видіння Гюльфі”, Одін їде на чолі Ейнхер’ярів, прямуючи на поле битви в Раґнарьок, у золотому шоломі, пишному плащі та з Ґунґніром у руках. З ним він нападе на вовка Фенріра.

Серед інших атрибутів Бога – золотий перстень Драупнір, з якого кожні дев’ять ночей капає вода, утворюючи вісім нових кілець, кожен з яких має той самий розмір і вагу, що й оригінал.

Одіна часто зображують з посохом або списом, але в інших випадках він не має ніякої специфічної зброї. Неодноразово він радиться з обезголовленою і забальзамованою головою Міміра, яка відкрила йому багато таємниць. З його розкішного трону Хлідскьяльф у Вальгаллі відкривається чудовий краєвид на всі Дев’ять Світів.

Фамільяри Одіна – вовки Гері та Фрекі, які подорожують разом зі своїм господарем і обшукують поля битв у пошуках тіл полеглих воїнів. У Одіна також є пара круків, відомих як Гуґінн і Мунінн. Ці круки служать шпигунами та інформаторами, вилітаючи щоранку в подорож дев’ятьма світами, а коли повертаються, сідають на плече Одіна і шепочуть йому на вухо свої вісті. У Старшій Едді є слова Одіна:

Гуґінн і Мунінн ширяють щодня
Над землею безкрайньою;
Я боюся за Гуґінна, що може не верне.
Але не менше боюсь я за Мунінна.

“Старша Едда”, “Промови Ґрімніра”

Через це Одіна також називають “богом ворон”. Саме ворони пов’язані з його роллю бога війни та зв’язком з мертвими; адже поле битви – це не лише свято для ворон, але й свято для круків.

Його кінь Слейпнір, який згадується ще в давньоскандинавській літературі, вирізняється тим, що має вісім ніг і має здатність подорожувати між світами. Кінь Одіна – дитина Локі та Сварільфарі, описується як найкращий з усіх коней, і на ньому іноді їздять до місця розташування Хель. У “Прозовій Едді” міститься розширена інформація про обставини народження Слейпніра, а також подробиці про те, що він має сіру масть. Були запропоновані наукові теорії щодо потенційного зв’язку Слейпніра з шаманськими практиками північних язичників.

Сім’я

Хоча багато чого про походження Одіна залишається неясним, прийнято вважати, що він був сином Бестли та Борра. Бестла, його мати – крижана велетка, одна з рас йотунів, або нелюдських істот, до яких належали гноми, ельфи, тролі та велетні. Про батька Одіна, Борра, відомо небагато, але батько Борра, Бурі, був вилизаний з солоної криги священною коровою. За словами Сноррі Стурлусона, ісландського автора “Едди в прозі” (також відомої як “Молодша Едда” та “Едда Сноррі”):

Вона [корова] лизала крижані брили, що були солоні, і першого дня, коли вона лизала брили, ввечері з них вийшло волосся чоловіка, другого дня – голова чоловіка, а третього дня – весь чоловік виринув з брил. Нарекли його Бурі, і був він гарний на вроду, великий і могутній. І породив він сина на ім’я Борр…

Сноррі Стурлусон “Молодша Едда”

У Бестли та Борра, окрім Одіна, народилося ще двоє синів, яких назвали Вілі та Ве. Як лаконічно продовжує Стурлусон:

…[Бурі] породив сина на ім’я Борр, який одружився з жінкою на ім’я Бестла, дочкою велетня Болторна; і було у них три сини: один – Одін, другий – Вілі, третій – Ве.

Сноррі Стурлусон “Молодша Едда”

Пізніше Одін одружився з Фріґґ (також Фрія, Фріа, Фріґе), богинею, що асоціюється з мудрістю, передбачливістю та віщуванням. Фріґґ, ймовірно, була пов’язана з богинею Фреєю. Від Фріґґ у Одіна народився син Бальдур (ім’я означає “володар”), який відомий як найпрекрасніший, наймудріший та найсправедливіший з асів.

Згідно з переказами, незважаючи на те, що Одін був одружений з Фріґґ, він мав дітей від багатьох інших жінок та був звабником і неперевершеним коханцем. З йотункою Йорд у Одіна народився Тор, володар молота, який керував громом, блискавками та бурями. З Грідр, ще однією з йотунів, він мав мстивого сина Відарра, який, згідно з пророцтвом, мав врятувати Одіна від смертельного удару під час Раґнарьоку. Від велетки Ріндр у Одіна народився Валі, головною місією якого було помститися за смерть Бальдура. Одін також був батьком Тіра, Хеймдалля, Брагі та Ходра.

Від Асів-Ванів до Раґнарьоку: Одін у “Пророцтві Вьольви”

Участь Одіна у війні Асів та Ванів і подальше її врегулювання, яке об’єднало богів, поставило його в центр ще однієї історії про створення світу. Катастрофічний конфлікт, який скандинави вважали першою війною в історії, війна між Асами та Ванами стала переломним моментом у мисленні скандинавів, як Троянська війна для греків.

Аси та Ваніри складають два окремі племена божеств. Очолювані Одіном, аси Асгарду були племенем грізних воїнів, до яких належали Фрігг, Тор, Бальдур і Відарр. На відміну від них, вани походять з Ванахеймру (окремий регіон і один з дев’яти світів у скандинавській традиції) і належать до божеств родючості та магів, які культивують сейдр, таких як Фрейя і тричінароджена Гульвейг. Племена представляли дві половини архетипової дихотомії – асів, що виконували роль воїнів-чоловіків, і ванів, що виконували “жіночу” роль магів.

Деякі історики припускають, що міфічна війна Асів та Ванів відображала реальне історичне завоювання Північної Європи. Починаючи з ІІ-ІІІ століть нашої ери, місцеві культи родючості були витіснені наступами більш войовничих германських племен. У цьому контексті популярність і важливість Одіна стає зрозумілішою. Будучи одночасно і воїном, і магом, Одін став божеством, яке унікальним чином долає розбіжності між двома культурами. Він є фігурою примирення, яка, можливо, допомогла подолати розрив між вигнанцями та тими, хто їх витіснив.

Історія війни між асами та ванами описана у “Пророцтві Вьольви” “Поетичної Едди”. Її розповіла віщунка, або провидиця, яку розпитував Одін. Цією вóльвою виявилася Гульвейг, яку аси кілька разів катували і вбивали під час війни, але вона щоразу відроджувалася. Хоча подробиць конфлікту було небагато, вóльва розповіла, що війна була довгою і жорстокою, оскільки аси намагалися впоратися з магією ванів:

Я пам’ятаю війну, першу в світі,

Коли боги списами вразили Ґюлльвейґ,

І в залі Харра спалили її,

Тричі спалену, і тричі народжену,

Знову і знову, але вічно жива вона.

“Пророцтва Вьольви”, “Старша Едда”

Частина “Пророцтв Вьольви”, присвячена війні Асів та Ванів, закінчується цим загадковим і багатозначним уривком, який вказує на нескінченну природу конфлікту і натякає на роль Одіна:

У військо спис свій кинув Одін,

І в світ вперше прийшла війна;

Стіна, що оточувала богів, була розбита,

І поле войовничими Ванами [Ванірами] було витоптане.

“Пророцтва Вьольви”, “Старша Едда”

Цікаво, що в цьому останньому уривку Одін зображений зі зброєю в руках. Таке зображення контрастує зі звичайною характеристикою Одіна, де говориться, що він надихає інших боротися за нього, але сам не бере безпосередньої участі в битвах. Його улюбленицями є валькірії – крилаті жінки-воїтельки, які вирішували долі всіх, хто бився в битвах, і берсерки – воїни, які, за переказами, були сп’янілі від несамовитої жаги крові Одіна.

Коли Аси і Вани зрозуміли, що конфлікт, швидше за все, затягнеться навіки, вони пішли на мир і обмінялися в’язнями, щоб ті служили в якості гарантів миру і спокою. Одін відправив до Ванів Хеніра, який допоміг оживити людство, і мудрого Міміра. Вани ж відправили до Асів Ньордра та його сина Фрейра. Настав мир, хоч і ненадовго. Одного разу вани запідозрили, що Мімір був посланий до них як шпигун і диверсант, тож вони вбили його і відправили голову назад до асів. Надзвичайно винахідливий Одін забальзамував голову травами і заговорив заклинаннями, які він вивчив з рунічної науки. Його магія оживила голову, яка відтоді розповіла Одіну багато таємниць.

“Доля богів”

Кульмінацією поеми із передбаченням вольви стало пророцтво про Раґнарьок, або ragna rök, що дослівно перекладається як “доля богів”. Вона передбачила послідовність подій, які призведуть до загибелі Одіна, кінця світу та його можливого відродження. За словами вольви, Раґнарьок буде відзначений жахливим насильством, оскільки належний порядок існування буде порушено та спотворено:

Брати битимуться і вбиватимуть один одного,

а сестрині сини заплямують родинні зв’язки;

тяжко на землі від великої розпусти;

час сокири, час меча, час щита,

час вітру, час вовка, коли впаде світ;

і люди не пощадять один одного.

“Пророцтва Вьольви”, “Старша Едда”

Вона передбачила, що самого Одіна пожере жахливий вовк Фенрір. Однак, зрештою, після того, як світ загине і відродиться, боги повернуться, щоб відсвяткувати діяння великого Всебатька.

Екстатичний шаман – покровитель війн

Найбільш вагомою функцією Одіна є роль бога війни. Незважаючи на свій грізний вигляд, він ніколи не зображувався воїном (це, скоріше, була робота Тора), але до нього зверталися, коли готувалася війна, щоб він роздавав поради та особливі дари. У південно- та західногерманських джерелах саме Одін вирішував, чи будуть битви або окремі воїни переможними, чи закінчаться вони трохи менш вдало.

Особливо тісні зв’язки він підтримує з берсеркерами та іншими “воїнами-шаманами”, чиї бойові техніки та пов’язані з ними духовні практики зосереджені на досягненні стану екстатичного єднання з певними лютими тотемними тваринами, зазвичай вовками чи ведмедями, і, відповідно, з самим Одіном, повелителем таких звірів.

Таким чином, як бог війни, Одін передусім переймається не причинами того чи іншого конфлікту чи навіть його результатом, а грубим, хаотичним божевіллям битви (одним із первинних проявів урр), що пронизує будь-яку таку боротьбу.

Прихильність Одіна до еліти поширюється на всі сфери суспільства. Як вождь богів асів, він є божественним архетипом правителя. Парадоксально, але Одін також часто є улюбленим богом і помічником злочинців, тих, кого вигнали з суспільства за якийсь особливо жахливий злочин. Подібно до Одіна, багато таких людей були винятково вольовими поетами-воїнами, яким було байдуже до усталених суспільних норм – Еґілль Скаллаґрімссон (“Сага про Еґіля”) та Ґреттір Асмундарсон (“Сага про Ґреттіра Сильного”) є двома такими прикладами.

Незалежно від соціального статусу, чоловіки та жінки, яким благоволить Одін, вирізняються розумом, креативністю та компетентністю у горезвісній “війні всіх проти всіх”. Чи стають такі люди королями або злочинцями – це здебільшого питання везіння.

Супутницями Вотана є Валькірії – надприродні жінки-воїтельки, які забирають тіла загиблих у бою доблесних воїнів до тронної зали самого Всеотця – Вальгалли. Ці воїни відомі як Ейнхер’яри – вони стають ударною силою Одіна проти зазіхань сил підземного світу під час Раґнарьоку.

Оскільки його пошуки рекрутів на полях битв можуть видати його, зв’язок Одіна з війною природно перетікає у зв’язок з мертвими, що ще більше ілюструє образ Одіна як ватажка так званого Дикого Полювання – широко розповсюдженого давньогерманського культу, в основі якого лежить міф про армію мертвих, що роз’їжджають на бурях.

Одін використовує магію переважно для того, щоб вловлювати проблиски майбутнього. Як пояснює Ніл Прайс:

Його [Одіна] описують як такого, що впадає в транси, як такого, що залишає своє тіло і мандрує світом в образі тварини, а також як того, хто неодноразово отримує видіння мудрості, спровоковані різноманітними випробовуваннями.

Ніл Прайс

Цей вид ворожіння дуже добре узгоджується з роллю Одіна як ворожбита і був дуже цікавим для правителів епохи вікінгів. Природа магії Одіна часто призводить до того, що його сприймають як шамана, і це ще більше посилюється його функцією бога зцілення.

Разом з Фреєю він є одним з двох найбільших практиків шаманізму серед богів. Його шаманські духовні подорожі добре задокументовані. У “Сазі про Інглінгів” записано, що він часто “мандрує у далекі краї за власними дорученнями або дорученнями інших”, а іншим здається, що він спить або помер. Інший випадок описаний в еддичній поемі “Сни Бальдура”, де Одін їде верхи на Слейпнірі, восьминогому коні, типовому для північно-євразійського шаманізму, у підземний світ, щоб проконсультуватися з померлою провидицею від імені свого сина.

Одіна, як і шаманів по всьому світу, супроводжує багато фамільярів та духів, зокрема ворони, вовки, а також валькірії. Шаман зазвичай повинен пройти ритуальну смерть і відродження, щоб отримати свої сили, і Одін пройшов саме таке випробування, коли відкрив для себе руни.

Згадані вище берсерки та інші видатні “воїни-шамани”, що перебувають під заступництвом Одіна – це та форма германського шаманізму, яка була найбільш соціально прийнятною для чоловіків. Інша ж форма германського шаманізму міститься в магічній традиції, відомій як сейдр. Саме магії сейдру навчила Всебатька Фрейя, через що він став об’єктом глузувань з боку інших богів. У традиційному германському суспільстві участь у сейдрі для чоловіка означала фактичну відмову від чоловічої гендерної ролі, що викликало неабияке презирство до будь-якого чоловіка, який вирішив стати на цей шлях.

Бог поезії

Головними якостями Одіна є кмітливість, хитрість і мудрість. Оволодівши магічним мистецтвом сейдр – сукупністю ритуалів, що дають змогу передбачати майбутнє, Одін міг бачити майбутнє і спілкуватися з духами та померлими. Він також є перевертнем, який може приймати форму змії, орла та інших могутніх істот.

Завдяки своєму знанню рун, а також магії сейдру (seiðr), він також є богом поезії і вважається найвправнішим і найобізнанішим з усіх богів, коли справа доходить до цієї майстерності. Одін розмовляє лише віршами, а здатність складати вірші – це дар, яким він обдаровує за власним бажанням. Він викрав у велетнів мед поезії, первісне джерело здатності говорити і писати красиво й переконливо, і з тих пір роздає його окремим богам, людям, асам та іншим істотам, яких вважає гідними цього дару. Давньоскандинавська назва медовухи – Óðrœrir, “Мішалка Óðr”, і, як ми вже бачили, óðr (“екстаз, лють, натхнення”) є коренем імені Одіна. Цей п’янкий напій, разом із силою, яку він дарує, є ще одним проявом його переповненого екстазу.

Одін, рунічний алфавіт та Іґґдрасіль

В одному з центральних міфів Одін здобув знання про руни і передав його людству. Найперші германські алфавіти складалися з рун; це були піктографічні символи, які працювали як літери, де кожна руна позначає окремий звук. Важливо, що руни також уособлюють певні космічні сили. Таким чином, знати руну означало знати космічну силу, яку вона символізує, а знати її означає вміти нею володіти.

Одін здобув знання рун через героїчний акт самопожертви. Він повісився на Іґґдрасілі, світовому дереві, що стояло в центрі створеного всесвіту, гілки якого тримали на собі дев’ять світів. Висячи на дереві, Одін постив дев’ять днів і ночей, простромивши себе списом, і таким чином приніс себе в жертву самому собі:

Висів я на вітряному дереві.

Висів там дев’ять днів і дев’ять ночей;

Списом я був поранений і принесений в жертву

Одіну, сам собі.

На дереві тому, коріння якого

сягає глибин, ніким незнаних.

Ніхто не потішив мене

ні хлібом, ні рогом,

глянув я долу, руни узрів,

з криком узяв їх

і зразу ж упав.

“Старша Едда”

Одін навчився тлумачити руни, а згодом і ці знання він вільно передав іншим:

І почав я процвітати, і мудрості набувати, я ріс і був здоровий; кожне слово спонукало мене до іншого слова, кожне діло – до іншого діла.

“Старша Едда”

Бог мертвих

Згадуючи Одіна, римські письменники проводили паралелі з власними богами і вони звеличували його як Меркурія, римського психопомпа (божественну фігуру, яка веде тих, хто щойно помер, з царства живих до царства мертвих, а з часом – назад до країни живих). Це важливо, оскільки показує, що асоціації Одіна зі смертю вважаються навіть більш значущими, ніж його асоціації з війною, інакше він був би звеличений як Марс.

Одін головує у Вальгаллі, найпрестижнішому з місць перебування мертвих. Після кожної битви він і його духи-помічники, валькірії (“обранці полеглих”), прочісують поле і вибирають половину вбитих воїнів, щоб забрати їх до Вальгалли. (Другу половину потім забирає Фрейя).

Він був частим адресатом людських жертвоприношень, особливо королівських осіб, вельмож і ворожих армій. Зазвичай це відбувалося за допомогою списа, зашморгу або і того, і іншого – так само, як Одін “приніс себе в жертву самому собі”, щоб здобути знання рун.

Часто відзначається його майстерність у некромантиці, магічному мистецтві спілкування з мертвими та їх воскресіння. Хоча є кілька причин, чому Одін підтримує цю співпрацю з мертвими, включаючи його бажання дізнатися, якими знаннями та мудрістю вони володіють, найвагомішою причиною є його страхітливе прагнення мати якомога більше найкращих воїнів на своєму боці, коли йому доведеться зіткнутися з вовком Фенріром під час Раґнарьоку – навіть знаючи, що він приречений загинути в битві.

Всеотець

Одне з незліченних імен Одіна – “Всебатько” (давньоскандинавське Alfaðir), “тому що,” за словами Сноррі Стурлусона, “він є батьком усіх богів.” Він одночасно є богом асів, богом ванів (ванірський бог Одр є лише продовженням або транспозицією Одіна) і велетнем (його матір’ю є Бестла, одна з перших морозних велетнів). Одна давньоскандинавська поема навіть ототожнює його з önd, диханням життя.

Так само, як Тор є божественною силою, присутність якої вікінги відчували у громі, Одін є божественною силою, присутність якої вікінги відчували в “уррі” (“óðr”). Для них це натхнення/лють/екстаз було не профанним явищем, а священним і навіть божественним, яке лежало в основі незліченних різноманітних починань, серед яких було чимало таких, що були і особливо рідкісними, і особливо вирішальними в житті вікінгів. Можливо, саме тому Одін є вождем богів – сфери життя, над якими він головує, були для інших аспектів життя тим самим, чим є правитель для звичайних людей.

Скандинави вважали своїх богів життєвими силами, які утримують космос у цілісності. Як “Всеотець”, Одін був життєвою силою життєвих сил – “диханням життя”. Звісно, не випадково, що Одін відіграв більшу роль, ніж будь-який інший бог, у створенні світу. Без його життєдайного екстазу, а також чарівності, прозріння і ясності, які він приносить, життя – і особливо життя, варте того, щоб його прожити – було б неможливим.

У “Runaräfsten” Йоганнес Буреус пише, що Одін був найвеличнішим з язичницьких ідолів. Фріґґа була годувальницею і прийомною матір’ю людства, яка плекала людину і допомагала їй у період її дорослішання. Тор управляє дорослим життям людини. З іншого боку, Одін керує “кінцем” людини, або фатумом, і відповідає Марсу, Плутону та Меркурію. Одін пов’язаний з долею людини (швед. öden).

Одін: Бог багатьох імен

У поемі “Промови Ґрімніра” з “Поетичної Едди” Одін перераховує імена, якими він називав себе. І він каже:

Я ніколи не був відомий лише під одним ім’ям, відколи я вперше ходив серед людей

“Промови Ґрімніра”, “Поетична Едда”

Одін використовує всі ці різні імена залежно від того, з ким він має справу і в якій ситуації опиняється. В історії про норвезького героя Сіґурда Одін з’являється і називає себе Мудрим Чоловіком або Мудрецем, і в цій історії він розповідає Сіґурду, що йому потрібно зробити, аби виконати своє призначення. Звичайно, все це було зашифровано, але Сіґурд знав, хто такий Мудрець і що означають ці слова. Про використання багатьох імен Одіна згадується навіть у “Видіннях Ґюльфі”, де сказано:

…більшість імен було дано йому внаслідок того, що з огляду на всі розгалуження мов у світі кожен народ вважає за потрібне перейняти його ім’я до своєї мови для закликів і молитов, але деякі події, що породили ці імена, відбулися під час його подорожей і стали предметом оповідей, і ти не можеш претендувати на звання мудреця, якщо ти не можеш розповісти про ці важливі події”.

“Видіння Ґюльві”, “Молодша (Прозова) Едда”

У своїй книзі “Ісландська магія” Стефен Флауерс пише, що імена Одіна можуть бути використані з практичною метою. Кожне з них має значення, що розкриває його магічну функцію.

Найпоширеніші імена Одіна включають:

Всебатько – загальновживане ім’я для Одіна. У “Видіннях Ґюльфі” сказано: “Одіна називають Всебатьком, бо він є батьком усіх богів”.

Одін або Одінн (Óðin, Óðinn) – може походити від давньоскандинавського odr, що має такі конотації, як “ментальні здібності”, “голос”, “шалений”, “несамовитий”, “лютий”, “збожеволілий від страху”, “розлючений”. Часто про нього говорять як про “Старого Одіна”.

Водан (Wōden / Wōdan / Wuotan / Wōtan) – давньоанглійська версія імені Одін, що в перекладі означає “Лідер / Воєначальник”. Вотан – німецький варіант імені Одіна.

Вальфьодр (Válföðr) – “Батько вбитих” (val = вбитий). Це ім’я зі зрозумілих причин широко використовувалося за часів набігів вікінгів.

У літературних джерелах, що дійшли до наших днів, знаходимо наступні імена Всебатька. У дужках наведено можливі цілі їх використання за С. Флауерсом. Це далеко не повний список імен Одіна, але він містить найбільш придатні для магічної роботи.

• Альдафьодр (Aldaföðr) – Батько людей (для робіт, що стосуються всього людства)
• Альдаґаутр (Aldagautr) – Гаутр (предок) людей (для робіт, що стосуються всього людства)
• Альдінґаутр (Aldingautr) – Древній Гаутр
• Альфьодр (Alföðr) – Всебатько (для робіт, що стосуються всього людства)
• Анґан Фріґґ’яр (Angan Friggyar) – Радість Фріґґ
• Арнхофрі (Arnhöfði) – Орлиноголовий, що співвідноситься з міфом про викрадення Одрьоріра, меду поезії (для натхнення та скритності)
• Асаґріммр (Asagrimmr) – Похмурий Ас
• Атріді, Атрідр (Atriði, Atriðr) – Атакуючий вершник (для агресивної магії)
• Аудун (Auðun) – Друг достатку (для достатку та добробуту)
• Балейґр (Báleygr) – Блискавичне / Вогняне око (для проникнення за межі Мідґарду)
• Більдр (Bildr) – Ніж для кровопускання (для зцілення)
• Біфліді або Біфлінді (Bifliði or Biflindi) – Той, що потрясає щитом (для захисту)
• Бйорн (Björn) – Ведмідь (для набуття сили)
• Блінді (Blindi) – Сліпий (для отримання внутрішнього бачення)
• Бьольверк (Bölverkr) – Лиходій (для хитрості / обману з метою наживи)
• Брагі (Bragi) – Вождь
• Бруні, Брунн (Brúni, Brúnn) – Коричневий
• Даррадр, Дьоррудр (Darraðr, Dörruðr) – Списоносець
• Драуґадроттін (Draugadróttin) – Повелитель мертвих (для роботи зі світом мертвих)
• Еннібратр (Ennibrattr) – Той, що має високе чоло
• Ейлудр (Eylúðr) – Корабель-острів, вічно бурхливий
• Фармаґуд, Фарматир (Farmaguð, Farmatýr) – Бог вантажу (для гарного бізнесу або щоб допомогти мертвим перейти на іншу сторону)
• Фармоґнудр (Farmögnuðr) – Той, що дає сили для подорожі (для астральних та фізичних подорожей)
• Фенґр (Fengr) – Хапаючий, що стосується факту відбору душ полеглих воїнів у Вальгаллу (для збагачення або вираження прихильності Одіну)
• Фімбултір (Fimbultýr) – Великий бог (для загальної особистої влади / сили)
• Фімбультюльр (Fimbulþulr) – Великий поет / Великий магічний оратор / Великий Красномовець (для красномовства)
• Ф’ялґейґудр (Fjallgeiguðr) – Той, що мандрує через гори (допомога в подоланні життєвих труднощів)
• Фьольнір (Fjölnir) – Приховувач (для посилення та приховування магічної роботи)
• Форньольвір (Fornölvir) – Стародавній (Святий) Ольвір (для освячення)
• Фйьольсвідр (Fjölsviðr) – Велемудрий (для просвітлення)
• Форні (Forni) – Стародавній (для відкриття первісної мудрості)
• Фрардір (Fráríðr) – Той, що мчить вперед / Швидкий вершник (для відправок)
• Фандінн (Fundinn) – Знайдений (для дослідження незвіданого)
• Ґаґнрарр (Gagnrárr) – Антагоністичний радник (щоб виграти суперечку чи судову справу)
• Ґальдрафадр (Galdrafaðr) – Батько гальдру (магічних пісень)
• Ґанґрадр (Gangráðr) – Той, хто знає шлях / Порадник у подорожах (отримання поради яким шляхом слід іти в житті)
• Ґанґлері (Gangleri) – Мандрівник (фізичні та астральні подорожі, знаходження шляху)
• Гаптроснір (Gapþrosnir) – Той, що визріває магічні знаки (для активації та заряджання знаків)
• Ґауті, Ґаутр (Gauti, Gautr) – той, що з Ґотланду; Ґаут, гот як патріарх племені (посилення зв’язків з предками)
• Ґейґудр (Geiguðr) – Той, що гойдається на шибениці (для персональної трансформації)
• Ґейрльоднір (Geirlöðnir) – Той, що запрошує до бою зі списом (для безстрашності)
• Ґейрдроттін (Geirdrottin) – Повелитель Списа
• Ґейртир (Geirtýr) – Бог списа (пізнання містерій списа)
• Ґейрвальдр (Geirvaldr) – Майстер списа
• Ґейрьольнір (Geirölnir) – Той, що змінює списи
• Ґестр (Gestr) – Гість, що пов’язано з пристрастю Одіна до мандрів у пошуках мудрості (для мандрівок іншими вимірами)
• Ґестумблінді (Gestumblindi) – Сліпий гість (отримання мудрості через інші виміри)
• Ґіннарр (Ginnarr) – Заклинатель / Обманщик / Чаклун, первісне значення імені – Той, що говорить з Ґінн, безоднею творіння (для будь-яких актів творчості)
• Ґізурр (Gizurr) – Розгадувач загадок (для вирішення проблем)
• Ґлапсвідр (Glapsviðr) – Спокусник (для спокушання)
• Ґодьядарр (Goðjaðarr) – Бог-захисник (для захисту)
• Ґьольнір, Ґьоллор, Ґьоллунгр (Göllnir, Göllor, Göllungr) – крикун
• Ґьондлір (Göndlir) – Володар посоха (для внутрішньої трансформації)
• Ґрімнір (Grímnir) – Замаскований (для приховування своїх робіт, особливо якщо вони спрямовані проти ворогів)
• Ґрімр (Grímr) – Похмурий (для деструктивної магії проти ворогів)
• Ґуннар (Gunnar) – Воїн (для сили та безстрашності)
• Ґуннблінді (Gunnblindi) – Войовничий сліпець / Той, що насилає сліпоту в бою (викликати замішання серед ворогів)
• Хаґвіркр (Hagvirkr) -Вправний робітник (для фокусування ваших навичок)
• Ханґаґуд, Ханґатир (Hangaguð, Hangatýr) – Повішений Бог (для самотрансформації)
• Ханґі (Hangi) – Повішений (для самотрансформації)
• Гаптаґуд (Haptaguð) – Бог кайданів (для зв’язування ворогів або для звільнення від внутрішніх кайданів)
• Хапценір (Haptsœnir) – Той, хто ослаблює пута (для звільнення від того, що обмежує – фізично та магічно)
• Харбард (Hárbarðr) – Сивобородий / Бородач
• Гарр, Хаві (Hárr, Hávi) – Високий (для вшанування Одіна)
• Гарр (Harr, Hárr)- Одноокий / Сивочолий (практики самопожертви з метою трансформації та ініціації заради мудрості)
• Хельблінді (Helblindi) – Сліпий
• Хенгікептр (Hengikeptr) – Загрозлива Щелепа
• Херблінді (Herblindi) – Сліпий Господар
• Герфьодр, Гер’яфьодр (Herföðr, Herjaföðr) – Господар-батько
• Гергаутр (Hergautr) – Господар-Гаутр (предок)
• Геранн або Херр’ян (Herann or Herrjan) – Один з господарів
• Гертейтр (Herteitr) – Прихильний господар (щоб зібрати людей заради спільної справи)
• Гертир (Her-týr) – Бог-господар (для розвитку організаторських здібностей)
• Хаґвірк (Hagvirk) – Вправний Робітник
• Хільдольф (Hildólf) – Бойовий вовк (для безстрашності в бою)
• Х’ялмбері (Hjálmberi) – Шоломоносець (для захисту)
• Х’ярранді (Hjarrandi) – Крикун, що співвідноситься з криком ворона (роботи з комунікації та інтелектуального синтезу)
• Храфнаґуд, Храфнасс (Hrafnaguð, Hrafnáss) – Бог-ворон (для здобуття мудрості)
• Хлефрейр (Hléfreyr) – Славетний володар, Володар курганів
• Хлефадр (Hléfaðr) – Батько Курганів
• Хнікарр або Нікарр (Hnikarr or Nikarr) – Підбурювач (для активації процесів)
• Хнікудр або Нікудр (Hnikuðr or Nikuðr) – Нападник
• Хьорр (Höarr) – Одноокий
• Хьові (Hövi) – Високий
• Храммі (Hrammi) – Потрошитель
• Храні (Hrani) – Грубий / Неокультурений (роботи, що кидають виклик традиційним обмеженням)
• Хрйотр, Хведрунґр (Hrjótr, Hveðrungr) – Ревун (екстатичні роботи)
• Хроптатир (Hroptatýr) – Прихований Бог (пізнати незвідане)
• Хроптр (Hroptr) – Прихований (пізнати незвідане)
• Хросшарсграні (Hrosshársgrani) – Той, що має вуса з кінського волосу
• Хватмодр (Hvatmóðr) – Безрозсудливо відважний (для відваги)
• Ітрекр (Ítrekr) – Чудовий правитель (для організаторських та лідерських здібностей)
• Яфнхарр (Jafnhárr) – Такий же високий (для ініціації здобуття мудрості)
• Яльфадр, Яльфьодр (Jalfaðr, Jalföðr) – Жовто-бурий ведмідь (для практик сили)
• Ялґр, Ялкр (Jalgr, Jalkr) – Мерин, що вірогідно співвідноситься з шаманськими подорожами Одіна
• Ярнґрімр (Járngrímr) – Залізна жорстокість (щоб викликати розбрат)
• Йольнір (Jólnir) – Йольський ідол – оскільки Одіна особливо вшановували на Йоль (для вшанування в Йоль)
• Йормунр (Jörmunr) – Могутній (підтримка масштабних справ)
• Карл (Karl) – Старець
• Кьяларр (Kjalarr) – Годувальник
• Ланґбардр (Langbarðr) – Довгобородий
• Лодунґр (Loðungr) – Носій волохатого плаща
• Ньотр (Njótr) – Користувач, Любитель (для отримання комфорту та добробуту)
• Одін (Óðinn) – Майстер натхнення (для всіх видів робіт)
• Одр (Óðr) – Поетичне натхнення (для натхнення)
• Офнір (Ófnir) – Войовничий ткач / Підбурювач (роботи з внутрішньої трансформації, що мають на меті служіння більшій спільноті)
• Ольґр (Olgr) – Захисник / Яструб
• Омі (Ómi) – Гучний / Найвищий (для поклоніння божественному)
• Оскі (Óski) – Бажаний (здійснення бажань)
• Рьоґнір (Rögnir) – Божественний / Божественний Правитель (для поклоніння божественному)
• Раудграні (Rauðgrani) – Рудовусий
• Рейдартир (Reiðartýr) – Бог-візник
• Рунаґуд (Runaguð) – Батько Рун
• Санґеталл (Sanngetall) – Шукач істини (для пошуку істини)
• Саннр, Сарр (Sannr, Saðr) – Істинний, Заспокоювач (для пошуку істини)
• Сідґрані, Сідскеґґр (Síðgrani, Síðskeggr) – Довгобородий
• Сідхеттр (Síðhöttr) – Широкий капелюх
• Сіґдір (Sigðir) – Переможець
• Сіґфадір (Sigfaðir) – Батько Перемоги (для здобуття перемоги або успіху)
• Сіґґаутр (Siggautr) – Переможний Гаутр (для здобуття перемоги або успіху)
• Сіґмундр (Sigmundr) – Захисник перемоги (для захисту / збереження перемоги / результатів)
• Сіґрхьофундр (Sigrhöfundr) – Творець перемоги
• Сіґтрюр (Sigþrór) – Успішний переможець
• Сіґтріґґр (Sigtryggr) – Попечитель перемоги (для успіху в усіх справах, особливо в конфліктах)
• Сіґтір (Sigtýr) – Бог перемоги (для успіху в усіх справах, особливо в конфліктах)
• Сколльвальдр (Skollvaldr) – Володар підступності / хитрості (для здобуття хитрості)
• Свафнір (Sváfnir) – Вбивця / Той, що приносить сон (для прокльонів або щоб змусити когось втратити свідомість)
• Свейгдір (Sveigðir) – Носій очерету, що відсилає до історії про смерть Вікара
• Свідурр (Sviðurr) – Мудрий (для здобуття мудрості)
• Свідрір (Sviðrir) – Просвітитель (для осяянь і просвітлення)
• Свіпалль (Svipall) – Стрімкий / Мінливий (для активації раптових змін подій)
• Свьольнір (Svölnir) – Той, що носить щит
• Теккр (Þekkr) – Зручний / Коханий (щоб знайти пару)
• Трасарр (Þrasarr) – Сварливий / Злий (викликати страх у ворога)
• Тріді (Þriði) – Третій
• Тріґґі (Þriggi) – Триєдиний
• Трор (Þrór) – Процвітаючий (для успіху в усьому)
• Троттр (Þróttr) – Сильний (для сили, в тому числі магічної)
• Тундр (Þundr) – Громовержець
• Туннр, Тудр (Þunnr, Þuðr) – Худий, Блідий
• Твеґґі (Tveggi) – Подвійний
• Твіблінді (Tvíblindi) – Сліпий на обидва ока
• Уннр, Удр (Unnr, Uðr) – Коханець, Жаданий (здобути популярність)
• Вальфьодр (Válföðr) – Батько Вбитих (некромантичні роботи; отримання знань від мертвих)
• Вафудр, Вьофудр (Váfuðr, Vöfuðr) – Мандрівник (для фізичних та астральних мандрівок)
• Вакр (Vakr) – Пильний (для досягнення вищих рівнів свідомості)
• Вальґаутр (Valgautr) – Ґаутр Вбитих (для вшанування предків або отримання знань від них)
• Валькйосанді (Valkjósandi) – Обранець полеглих (допомогти мертвим успішно перейти в інший вимір)
• Вальтамр (Valtamr) – Звиклий до вбитих (для вшанування предків або отримання знань від них)
• Вальтир (Valtýr) – Бог Вбитих (для вшанування предків або отримання знань від них)
• Вальтьоґнір (Valþögnir) – Той, що приймає вбитих (допомогти мертвим успішно перейти в інший вимір)
• Веґтамр (Vegtamr) – Мандрівник (трансформаційні роботи або мандрівки)
• Вератир (Veratýr) – Бог людей (для впливу на інших людей)
• Відрір (Viðrir) – Буревісник / Бог погоди (роботи з погодою)
• Відґфреґр (Víðgfrægr) – Широко відомий (для здобуття популярності)
• Відхрімнір (Viðhrímnir) – Супротивник-крикун
• Відурр (Viðurr) – Знищувач / Вбивця (для помсти)
• Вінґнір (Vingnir) – Маятник (для нападу на ворогів)
• Вьофудр (Vöfuðr) – Повішений (для самотрансформації)
• Іґґр (Yggr) – Жахливий (щоб вистояти у важкі часи на шляху до трансформації)
• Ірунґр (Ýrungr) – Бурхливий / Той, що з первісних потоків
• Юльфадр (Julfaðr) – Батько Йоля

Стільки імен. Стільки історій. Стільки граней розумного, мудрого, жорстокого, примхливого бога.

Інші корисні статті по темі можна знайти за посиланням.

Щоб не пропустити наші новини і корисні статті, підписуйтесь на наш Instagram та Facebook .

© 2023 Dryade всі права захищено. Жодна частина цієї публікації не може бути використана або відтворена в будь-який спосіб, включаючи використання в Інтернеті, без письмового дозволу компанії ТОВ “Dryade Publishing”.